Codein Purple Drank Ермолино

Как я купила кодеин и в моей жизни все наладилось

Однажды, в серой будничной суете моей жизни, я решила попробовать что-то новое. Благодаря своим подругам, которые уже давно находились в теме, я услышала о закладках, брахманах и других прелестях наркотического мира. Да, я решила попробовать кодеин – эту загадочную дурь, о которой все говорят.

После некоторых поисков в сети и отзывов знакомых, я нашла своего брахмана. Сделали мы это в нетронутой поискухе, чтобы избежать нежелательного внимания. Заказала я небольшую партию кодеина – и ждала своего нового опыта.

Когда посылка наконец пришла ко мне, мое сердце забилось от волнения. Я извлекла свою долгожданную закладку и решила попробовать ее сразу. Ведь как говорят, "первый раз – не самый страшный".

Я загоняла эту дурь в свои ноздри с некоторыми опасениями. Вдруг оно не зашло, а станет только хуже? Но когда обоняние проникло в мои легкие, я почувствовала, как мир вокруг меня начал искажаться. Буквально через несколько минут я погрузилась в наркотическое опьянение.

Ощущения оказались просто феноменальными! Я почувствовала себя свободной от житейских проблем и забот. Все негативное ушло куда-то далеко, а наступило состояние полного блаженства. Я погрузилась в свои фантазии и приятные эмоции, которые я долго не испытывала.

Однако, несмотря на все восторги, я осознавала, что такая зависимость не может быть полезной и продуктивной в долгосрочной перспективе. Загоняться в своих фантазиях стало чем-то ежедневным и неотъемлемым из моей жизни.

Но однажды я поняла, что хочу большего. Я не хотела быть просто наркоманкой комиком, которая транслирует свои фантазии каждый день. Я решила, что хватит загоняться на эту дурь – пора менять свою жизнь к лучшему.

Я смогла найти в себе силы искупить свои ошибки, идя по пути реабилитации. Благодаря поддержке своих друзей и специалистов, я нашла новое направление для своих эмоций и страстей. С каждым днем жизнь становилась все богаче и интереснее.

Я поняла, что вместо того, чтобы искать легкие деньги и кайфовать от наркотиков, мне нужно строить свою собственную карьеру, достигать новых высот и реализовывать свои мечты. Настоящая радость находится в достижении целей и взаимодействии со своим окружением. Жизнь стала настолько лучше и интереснее! Я больше не мучаю себя загоняниями в свои фантазии, а использую свои таланты и ресурсы для достижения своих целей.

Моя жизнь преобразилась полностью, и я смогла раскрыть свой потенциал в полной мере. Я больше не нуждаюсь во всяких закладках и наркоторговцах, потому что счастье и успех нашли меня. Я нашла себя в новой реальности и теперь живу настоящей жизнью, не зависимой от опьянения и иллюзий наркотиков.

Так что, если кто-то из вас сейчас находится в той точке, где я была раньше, я смело могу посоветовать вам открить глаза и осознать, что настоящая жизнь – это не иллюзии и наркотики, а ваши мечты и цели. Каждый из нас способен на большее, если только решит перестать загоняться на дурь и начать двигаться вперед.

Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?

Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.

Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.

Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.

Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?

Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?

Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:

Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!

Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.

Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.

Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!

В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.

Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!

Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.

Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.

Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!

Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!

У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.

Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.

Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.

Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.

Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!